Навіщо воїну потрібен психолог?

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 82%

Як правило, у нас психологією в широкому сенсі цього слова цікавилися або професіонали-психологи, або люди, які намагаються зробити своє життя чи життя своєї дитини більш довершеним і щасливішим.

Тому досить часто плутають поняття психолог і психіатр? Я зараз працюю у військовому шпиталі у  м. Житомир, на дверях висить табличка «Психолог». Напевно, кожен третій боєць, який проходить військово-лікарську комісію заходить і запитує – «Поставте підпис на ВЛК». Я відповідаю, що я – не психіатр, і як правило, чую: «А яка різниця?»  Психіатри, в даному випадку,  визначають психічну придатність/непридатність людини до військової служби, необхідність відпустки з приводу гострого стресу у людини, і як правило, мають справу з певними психологічними і психічними розладами. Велика перевага психіатрів у тому, що вони отримали ґрунтовні знання з медицини, фізіології і біохімії людини. Недолік же сучасної психіатрії в Україні – психіатричне лікування все ще сприймається як каральна психіатрія, відбувається стигматизація людини.

Психолог, як правило, працює із психічно здоровими людьми, у яких є тимчасові емоційні або особистісні проблеми, наголошую – проблеми – ТИМЧАСОВІ. Завдання психології – допомогти людині  стати більш щасливою, гармонійною особистістю, яка буде здатна працювати, кохати і бути щасливою.

В світлі останніх подій – всім потрібно навчатися: і психології, і взагалі підвищувати свій культурний і освітній рівень. Однак певні базові знання з психології життєво необхідні як самим воїнам, що повертаються з війни додому, так і членам їх сімей. Воїнам – для того, щоб розуміти, що тривалий стрес і перебування в екстремальних умовах спричиняє фізіологічні зміни в організмі, певні зміни в психіці – змінюються реакції і цінності, тіло може реагувати не так, як хотілось би, людина може втрачати контроль над собою, якісь незначні з точки зору людини, що не була на війні, речі – можуть викликати у бійця дуже сильні, вибухові реакції. Коли людина, що перенесла психотравматичні події знає, з чим зштовхується, і розуміє, що її реакції та думки є нормальними – цим станом можна вчитися керувати і виходити з цього. Невідоме завжди лякає більше, ніж чітка перспектива. Теж саме, в принципі, стосується і сімей, і оточення воїна. Близькі повинні знати, які реакції після повернення є типовими, як з цим справлятися і не відгороджуватися від свого воїна, як пояснити дітям, що відбувається з батьком, і що це – тимчасове явище.  Але перш за все, має бути бажання і воїна  і його сім’ї –  жити разом, підтримувати один одного, а отже – дізнаватися більше про наслідки бойового стресу та методів його подолання.

Здається, останнім часом вся армія, переселенці , поранені в шпиталях  виживають за рахунок волонтерської допомоги. З психологічною допомогою військовим  ситуація теж така ж сама – в шпиталях працюють волонтери-психологи, волонтери-психологи виїжджають на місця дислокації військових частин, і навіть у «гарячі» точки. Займається такою діяльністю Українська Асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій (УАФПНПП ), яка розвинулася із ПКС – Психологічної Кризової Служби Майдану. В більшості областей є фахівці даної служби, всього Асоціація налічує близько 300 дійсних учасників, та більше тисячі – психологів у всіх регіонах, які надають психологічну допомогу на волонтерських засадах. Однак цього критично мало – якщо не буде інформаційної та фінансової підтримки з боку держави – це Сізіфова праця. 

Нравится статья?




Що ж я маю на увазі під інформаційною підтримкою – це створення і соціальної реклами, і поширення друкованих буклетів про наслідки бойового стресу і методи його подолання, і поширення системи психологічної підготовки військових – до речі, така програма психологічної підготовки військових по психологічній саморегуляції в  екстремальних умовах вже є, і фахівці УАФПНПП, які проводять тренінги у військових вузах та деяких військових частинах. Я не побоюся сказати, що така програма буде корисна будь-якому військовому, це дозволить мінімізувати негативні прояви стресу. Питання за тим, щоб її впровадити на державному рівні. Інше, болюче питання – це питання психологічного відновлення бійців після демобілізації, і волонтерськими зусиллями комплексно його не вирішиш. Знову ж таки – потрібна і соціальна реклама і освітні передачі на центральних телеканалах, і друковані матеріали – все що стосується наслідків тривалого стресу, бойового стресу, як їх відрізнити від наслідків контузії чи травматичних пошкоджень головного мозку, які є методи самодопомоги і коли необхідно звернутися за допомогою до спеціаліста.  Необхідно створення широкого інформаційного поля щодо того, як почувається людина, яка 8-12 місяців прожила в екстремальних умовах, в ситуації гострого стресу і втрати товаришів, і як з цим можна впоратися, в першу чергу, самим воїнам та їх сім’ям.

Сохранить себе или поделиться с друзьями?




Необхідне створення і центрів психологічного відновлення, і реабілітаційних центрів, і консультативних центрів – а на мою думку, це різні рівні психологічної допомоги. Знову ж таки, оренда приміщень та зарплата фахівців вимагають досить значних коштів, наскільки це можливо на волонтерських засадах –  на мою думку, навряд чи.

Насправді більш  ніж 70% військових виходять з стресового стану самостійно, просто потрібен певний час – від двох тижнів до півроку. Але якщо у людини буде розуміння того, що її реакції при поверненні у мирне життя – це нормальні реакції на пережиті ненормальні події – то процес "входження" у мирне життя буде більш сприятливим. Дуже важливе значення для воїна має підтримка сім’ї і соціального оточення. І тільки для 30% воїнів може знадобитися кваліфікована допомога – психологів, психотерапевтів, невропатологів, психіатрів та інших медпрацівників.  І охопити таке значне завдання – допомогти психологічно відновитися воїнам – набагато легше буди, об'єднавши зусилля і волонтерів-психологів, і державних установ. Пам’ятаймо – разом у нас все вдасться!!!

Олена Масик,
 психолог Житомирського
 військового шпиталю (в/ч А1065),
член ГО Українська Асоціація фахівців
 по подоланню наслідків 
психотравмуючих подій.

Хотите первыми узнавать о полезных и интересных статьях на сайте?





или получать уведомления на электронную почту?