Багатовимірний опитувальник мотивації кохання

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 73%
ВЕРА  В  ЛЮБОВЬ,
или Диалог со скептиком о любви
Я не верю вашим критериям любви.
Скептик
Как же сильно нужно не верить человеку, чтобы не верить
 не только ему, но и результатам его трудов, которые он
разделяет с людьми, заслуживающими доверия.
Автор
Вы не верите,
что влюбленные хотят нежности и детей?
Вы не верите,
что влюбленные бредили друг другом всегда и  – теперь?
Вы не верите,
что влюбленные имеют общий (хоть один!) интерес?
Вы не верите,
что влюбленный отдаст против всех возлюбленной перевес?
Вы не верите,
что влюбленные хотят жить и умереть в объятьях друг друга?
Вы не верите,
что влюбленные готовы и на подвиг долгой разлуки?
Вы не верите,
что влюбленные принимают друг друга такими, как есть?
…Что ж – не верьте критериям,
веры желаю Вам в саму Любовь, Ваша Честь…
(В.Ф.Моргун)

Історія розробки методики. Нехтування проблемами психології кохання, підготовки молоді до шлюбу, підбору сімейних пар у дорослому віці загрожує особистісними кризами [3], деформаціями суб’єктності, потенціальності [9], нещастям в особистому житті, значною статистикою розлучень, неповних сімей, кинутих дітей тощо [1], [4], [5], [8], [19]. А якщо людина не має задоволення і від роботи, то примари щастя вона часто, на жаль, починає шукати на дні пляшки, шприца, каси “однорукого бандита” чи казино тощо.

З цією проблемою автор зіткнувся, працюючи асистентом кафедри педагогічної психології й лектором товариства «Знання» у 70-80-х роках минулого століття на факультеті психології Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова. Перша публікація автора про емпіричні критерії  “справжнього кохання”

(1) єдність світоглядів – дивитися не тільки один на одного, а й в один бік (за А. де Сент-Екзюпері);

2) “кристалізація”, кохання (подібно перенасиченому розчину, що робить сяючим діамантом будь-що, що в цей розчин потрапляє) висвітлює у коханої людини позитивні риси, які досі не помічав ніхто (любов усезряча!), або наділяє ними кохану людину (любов сліпа!)  (за Стендалем);

3) фантастичне “перевтілення” у протилежну стать – уявне бажання бути такою людиною, як кохана (за Індуізмом);

4) вірність, як у Ромео і Джульєтти (за В. Шекспіром);

5) продовження роду з коханою людиною (за народними традиціями);

6) взаємопідтримка протягом усього життя (за Е. Рязановим);

7) самовідречення від коханої людини, якщо вона розлюбила, без ревнощів і помсти  (за біблійною притчею про царя Соломона))

побачила світ у 1981 році в матеріалах конференції “Семья и личность” за редакцією академіка О.О. Бодальова [10]. Пізніше – у посібниках з етики і психології сімейного життя С.В. Ковальова [6]. На підставі цих критеріїв і після розробки багатовимірної концепції особистості (Полтава – Москва – Ленинград, 1984)  [12] автором була запропонована методика мотивації кохання, яка вперше  оприлюднена у навчальному посібнику В.В. Кришталя й Н.К. Агішевої [7] "Психодиагностика и психотерапевтическая корекция сексуальной дисгармонии супружескои пары" (Харьков – Москва, 1986), а також у депонованому збірнику "Семья и личность" (Москва: ИНИОН, 1986) та огдяді В.В. Рибалка (2003, 2009, 2015) [20]. Окреме видання опитувальника вийшло брошурою “Методика дослідження мотивации кохання” (Полтава, 2002) [14]. Остаточний варіант назви методики (“Багатовимірний опитувальник мотивації кохання”) є найбільш адекватним, бо вказує на теоретичні засади (багатовимірна концепція особистості) та конкретизує тип методики (опитувальник) [15], [16], [17].

Призначення методики. Методика може використовуватися в індивідуальній та сімейній консультації, в організації виховної роботи з юнаками та дівчатами під час підготовки до шлюбу, для вивчення психологічної сумісності шлюбних пар тощо. Якщо дослідженням буде охоплена велика кількість респондентів, то, порівнюючи індивідуальні результати з середніми по вибірці, можна оцінити типовість чи нетиповість кожного учасника. 

Принцип побудови та психологічний зміст опитувальника. Для подальшого психологічного аналізу феномену полімотивації кохання скористаємося визначенням особистості, що має багатовимірну структуру з п’яти інваріантів та вісімнадцяти параметрів [12]. У запропонованій автором багатовимірній теорії особистість – це людина, що активно опановує і свідомо перетворює природу, суспільство і власну індивідуальність, внутрішній світ якої, має уні­кальне динамічне співвідношення просторово-часових орієнтацій, потребо-вольових переживань, змістовних спрямованостей, рівнів опанування досвідом і форм реалізації діяльності. Цим співвідношенням виз­начається свобода суб'єктного самовизначення особистості в її вчинках і міра відповідальності за їхні (включаючи й непередбачені) наслідки перед природою, суспільством і своїм сумлінням

Таким чином, кохання – це орієнтоване на весь подальший життєвий шлях вище позитивне почуття чоловіка і жінки одне до одного, що виявляється у взаємоприйнятті, продовженні роду, взаємодопомозі в пізнанні й перетворенні довкілля, інших людей та власних індивідуальностей [12, с. 7].

Розглянемо далі ті особистісні конструкти, які являють собою концептуальну багатовимірну модель критеріїв кохання [12] і, у випадку провідних мотивів, типів особистості закоханих [16].

Просторово-часові орієнтації складаються з орієнтацій на минуле (“однолюб” свогопершого кохання юності), на сучасне (“закоханий”) і орієнтації на майбутнє (“чекаючий кохання”).

Потребо-вольові емоційні переживання мають негативний знак (ревнивець”, що боїться втратити кохану людину), амбівалентно-врівноважений (“стриманий в почуттях) і позитивний знак (“щасливий”від кохання).

Змістовні спрямованості особистості передбачають трудову мотивацію (сім’янин”), спілкування (альтруїстично-закоханий), ігрову (“фліртуючий”) і самодіяльну мотивацію, що спрямована на себе, (самозакоханий” до егоїзму).

Рівні опанування досвідом  розподіляються на навчання (“непорочне дитя”), відтворення (“задоволений коханням-звичкою”), пізнання (“допитливий закоханий”) і рівень творчості (“творець щастя” у коханні).

Форми реалізації діяльності можуть бути: моторно-рухова (“прихильник тілесного”, або плотського, кохання ), наочно-перцептивна (“споглядальник” у коханні, що любить переважно очима, переважно – чоловіки, чи вухами – переважно жінки), мовленнєва (“оспівувач” кохання) і розумова форма (“мрійник платонічного” кохання).

 Саме ці концептуальні критерії-типи кохання покладені в основу пошуків емпіричних індикаторів та формулювання суджень багатовимірного опитувальника полімотивації кохання [2], [16].

Одиниця виміру і надійність результатів. Якісними психологічними одиницями виміру (за номінативною шкалою, або шкалою найменувань) є розглянуті вище п’ять інваріантів та вісімнадцять індикаторів мотивації кохання. Кількісними одиницями (за порядковою шкалою) виступають рангові (порядкові) місця, які може посісти той чи інший мотив у відповідній ієрархії мотивів-орієнтацій, мотивів-переживань, мотивів-змістів, мотивів-рівнів та мотивів-форм почуття кохання (після процедури, зокрема, послідовного ранжування, яке наведене нижче). Якщо застосувати  оцінки ступеню вираженості мотива за інтервальною шкалою, то одиницями кількісного виміру виступають інтервали (виражені у балах), а точність виміру визначавється розміром шкали (тобто, чим більше балів, тим менше інтервал і, відповідно, точніше вимір).

Обґрунтованість методики забезпечується її відповідністю теоретичній моделі багатовимірної концепції особистості, яка широко використовується у різних галузях психологічної науки і практики [12] та емпіричним проявам почуття кохання, що знайшли своє відображення в художній, соціологічній та психологічній літературі [10].

 Бланк багатовимірного опитувальника мотивації кохання. Методика має вигляд бланкового опитувальника з п’ятьма завданнями для піддослідного.

Перше завдання складається з трьох суджень-індикаторів і направлене на виявлення за допомогою послідовного ранжування ієрархії мотивів-орієнтацій кохання, що характеризують спрямованість респондента на минуле, сьогодення та майбутнє. Друге – також з трьох суджень, що відповідають негативним, врівноваженим та позитивним переживанням кохання. Третє – має вісім суджень (по 2 на кожен мотив), які розкривають мотиви-змісти почуття кохання, що спрямовують закохану людину на працю, спілкування, гру та самодіяльність. Четверте завдання з чотирьох суджень виявляє ієрархію мотивів, що характеризують рівень відносин закоханих (навчання, відтворення, пізнання, творчості). П’яте завдання з чотирьох суджень визначає ієрархію мотивів-форм взаємодії закоханих (моторну, перцептивну, мовленнєву, розумову). П’яте завдання з позначкою “а” містить чотири судження про форми статевих стосунків у інтимному житті.

Інструкція: Інтимне спілкування, створення сім’ї, виховання дітей відіграють важливу роль у житті людини. Просимо Вас допомогти у вивченні уявлень про кохання у людей різної статі, різного віку, сімейного стану тощо.

Для цього пропонуємо відповісти на п’ять невеликих груп завдань, уважно дотримуючись інструкції.

По­-перше, перечитайте всі судження про кохання, які містяться в першому завданні.

По-­друге, виберіть те судження, яке, на Вашу думку, найбільше відображає сутність почуття кохання, і проставте перед ним (у квадратику) цифру «один» – 1.

По-­третє, перечитайте ті судження, які залишились, і виберіть із них те, яке, на Вашу думку, найбільше відображає сутність кохання, і поставте перед ним цифру «два» – 2.

Повторіть цей вибір доти, доки не пронумеруєте всі судження окремо у першому, другому, третьому, четвертому та п’ятому завданнях.

Завдання не містять добрих чи поганих суджень. Таємниця Ваших індивідуальних відповідей гарантується.

Сподіваємося на Вашу відвертість і дякуємо за участь у дослідженні!

Переходимо до трьох суджень завдання 1 і нумеруємо їх згідно з інструкцією, яку за потреби можна перечитати:

Завдання 1. Справжнє кохання вирізняється передусім тим, що

□ – буває один раз, як правило, в юності, і ніколи не повертається;

□ – під час кожної зустрічі з коханою людиною переконуєшся, що саме вона мені необхідна;

□ – важко буде дочекатися людини, з якою би не хотілося розлучатися все життя.

Після завершення першого переходьте до другого завдання, яке виконується згідно з тією самою інструкцією (див. вище).

Завдання 2. Справжнє кохання переживається передовсім, як:

□ – страждання від страху втратити кохану людину, від необхідності розлучатися та ревнощів;

□ – заспокоєння від зустрічей із коханою людиною та її вірності;

□  – щастя від усвідомлення того, що я кохаю.

Завдання 3. (Виконується згідно з інструкцією). Сутність кохання передбачає передусім:

□  – бажання мати дітей і виховувати їх із коханою людиною;

□ – готовність ділити всі радощі, допомагати один одному у всьому до кінця життя;

□  – прийняття коханої людини такою, якою вона є, без бажання негайно перетворити її на ідеал;

□ – готовність дати коханій людині волю у виборі, якщо вона не впевнена у своїх почуттях до мене;

□ – потребу частіше бачити кохану людину, чути її голос, проводити з нею час;

□ – нездоланну фізичну хіть закоханих одне до одного;

□ – спільні з коханою людиною інтереси, заняття, захоплення, погляди на життя;

□  – боротьбу за кохану людину, якщо рідні і друзі проти мого вибору.

Завдання 4. (Виконується згідно з інструкцією). Кохання зміцнюється головним чином тоді, коли:

□  – кохана людина досвідченіша, духовно багатша від мене;

□  – кохана людина добре мені відома і її поведінку легко передбачити;

□  – кохана людина сприяє моєму подальшому вдосконаленню;

□ – кохана людина радіє моєму творчому підходу до всього.

Завдання 5. (Виконується згідно з інструкцією). У стосунках закоханих найголовніше – це:

□ – готовність обох виконувати будь-­яку, навіть найважку фізичну роботу;

□ – уміння обох тонко сприймати природу, мистецтво, бути спостережливими у житті;

□ – бути один для одного цікавими співрозмовниками, багато знаючими оповідачами;

□ – мати обом високі розумові здібності, інтуїцію та багату фантазію.

Завдання 5а. (Виконується згідно з інструкцією). В інтимних стосунках закоханих найголовніше – це:

□ – уміння обох викликати ніжними дотиками і позами оргазм під час фізичної близькості;

□ – уміння обох бачити красу коханої людини, вислухати одне одне до кінця;

□ – уміння обох захопити цікавою розмовою, розпалити почуття коханої людини своїми освідченнями у коханні;

□ – уміння обох розуміти і передбачати бажання коханої людини без слів.

Нравится статья?




Об’єктивні дані про клієнта.

Шановний учаснику!

Для групування індивідуальних результатів слід відповісти на такі запитання (якщо якихось подій у Вас у житті не відбулося, то допишіть помітку «хотілося б» і відповідайте так, як би Ви бажали):

1. Ваша стать (обведіть одну з відповідей): жіноча, чоловіча.

2. Ваш вік (впишіть) __________ років.

3. Чи переживали у своєму житті почуття першого кохання: ні, так (впишіть) у _______ років.

4. Чи мали статеві стосунки: ні, так (впишіть) у ________ років.

5. Чи створили власну сім’ю: ні, так (впишіть) у ________ років (роки), маю другу сім’ю у ________ років.

6. Ви переживали перші статеві стосунки з Вашим «першим коханням» (обведіть): так,     ні.

7.Чи вдалося Вам пережити перше кохання, перші статеві стосунки і шлюб із тією самою людиною (обведіть): так, ні.

 8. Ви переживали перші статеві стосунки з тим, із ким пішли до шлюбу (обведіть): так,     ні.

9. Ваші перші статеві стосунки відбулись (обведіть): до шлюбу; після шлюбу; віком (впишіть) _________ років.

10. Укажіть Вашу національність: ________________________

11. Якою мовою переважно спілкуються у Вашій сім’ї (упишіть): _______________________

12. Які Ваші житлові умови:

а) квартира; власний будинок; гуртожиток; кімната (або квартира) по найму;

б) скільки житлових кімнат має Ваше житло: _______ кімнат (не рахуючи кухні) на _____ мешканців (якщо пам’ятаєте житлову площу, то вкажіть: __________ кв. метрів).

13. Ваш професійний статус (обведіть і уточніть):

учень (обведіть): _________________ школи, ПТНЗ;

студент (обведіть): __________________ технікума, училища, вищого навчального закладу;

працюю (ким і де?) ___________________________________________

14. Середній доход на одного члена Вашої сім’ї (обведіть): 50­100 грн.; 100­300 грн.; 300­500 грн.; 500­1000 грн.; 1000­2000 грн.; 2000­3000 грн.; 3000­ 4000 грн.; 4000­5000 грн.; 5000­10000 грн.; більше 10000 грн.

15. Напишіть тип і назву населеного пункту, у якому Ви прожили: найбільше шкільних років__________________________; найбільшу частину свого життя_______________________________________.

Перелік даних про клієнта (скорочений або доповнений) залежить від конкретних завдань обстеження чи дослідження.

Сохранить себе или поделиться с друзьями?




Процедура опитування може бути індивідуальною (бесіда-інтерв’ю) або груповою (анкетування) і складається з таких етапів: 1) підготовчий (ставиться завдання, з’ясовується контингент клієнтів, місце, час і умови проведення опитування); 2) етап опитування, що складається: зі знайомства з метою, інструкцією, бланком опитувальника і прикладами відповідей; із заповнення опитувальника; збирання бланків опитувальника, що відбувається після виконання методики. Анонімність опитування визначається замовником або цілями дослідження, але таємниця відповідей гарантується, результати передаються третім особам тільки за згодою клієнта.

Кількісна обробка і якісний аналіз результатів. На підставі бланків  будується таблиця первинних даних (див. нижче), де проти кожного закодованого прізвища розташовуються рангові місця кожного індикатора мотивації (перед цим у парах змістовних мотивів підраховується сума рангових місць, які в свою чергу ранжуються від одного до чотирьох).

Табл. 1. Розподіл рангових місць мотивів кохання студентів (...).

Мотиви

П.І.П.

1. Мотиви- орієнт. 2. Мотиви-переж. 3.Мотиви- змісти 4. Мотиви-рівні 5. Мотиви-форми 5а. Мотиви-форми (інтимного життя)
1.1
на мин.
1.2
на сучасн.
1.3
на майб.
2.1 негат.
2.2 амбівал.
2.3 позит.
3.1
на працю
3.2
на спілкув.
3.3 на других.
3.4 на себе
4.1 на навч.
4.2
на відтв.
4.3
на пізн.
4.4
на творч.
5.1
на мотор.
5.2
на перцеп.
5.3
на мовл.
5.4
на мисл.
5а.1
на мотор.
5а.2
на перцеп.
5а.3
на мовлен.
5а.4
на мислен.
1. О.Ш-ва 1 2 3 3 2 1 2 1 4 3 4 3 1 2 4 3 1 2 4 1 3 2
2. ...                                            
N. ...                                            

За даними  таблиці  будується  мотиваційний  профіль  (див. нижче).

Трьохрангова ієрархія перераховується у чотирьохрангову: 4/3=1.3; звідси 1->1, 2->3, 3->4.

На підставі отриманих даних дається аналіз ієрархій мотивів по кожному з інваріантів структури особистості.

Під час індивідуальної консультації респондент усвідомлює власну структуру полімотивації кохання, і якщо вона його не зовсім задовольняє, то психологом може бути запропонована програма самовдосконалення чи психологічної корекції.

Консультування пари закоханих (наречених, одружених) корисно доповнити заповненням опитувальника за партнера і порівняти уявлення кожного з реальним профілем мотивів представника/представниці протилежної статі.

У випадку аналізу групових підсумків може бути побудована статистична норма по вибірці, з якою варто порівнювати індивідуальні результати на предмет їх типовості/нетиповості для даної вибірки.

У варіанті повторних (лонгітюдних) обстежень тих самих респондентів цікаво звернути увагу на динаміку мотивації кохання й порівняти її з віковими [5], гендерними [11], національно-етнічними, територіально-культурними нормами [13], вивчення яких є також важливою перспективою.

morgun2Діаграма 1. Ранговий профіль мотивації кохання студентки О. Ш-вої. 

Труднощі та обмеження у використанні методики. Як і будь-яке пряме опитування, методика розрахована на досить високий рівень щирості клієнтів під час обстеження. Тому, в разі викривлення результатів, слід забезпечити її шкалою щирості або підвищувати надійність додатковими методиками.

Використання методики має вікові обмеження. Старшим підліткам і юнакам, наприклад, не треба давати блок суджень 5“а” (про мотиви-форми інтимних стосунків).

Метод ранжування є досить грубою математичною процедурою, що у подальшому може удосконалюватися прийомами попарних порівнянь,  шкалування мотивів тощо.

Приклад резюме на основі аналізу мотивації кохання дівчини. На підставі наведених вище результатів (див. вище таблицю 1 та діаграму 1) можна сказати, що у студентки О. Ш-вої на першому місці серед просторово-часових орієнтацій – орієнтація на минуле, тобто вона переважно однолюб. Стосовно потребо-вольових переживань, то перше місце посідають позитивні переживання, вона – "та, хто відчуває захопленість від кохання". Змістовна спрямованість дівчини складає таку ієрархію: 1) на спілкування: альтруїстично кохає сама; 2) на працю: виражена сімейна мотивація; 3) на себе: розумне бажання бути коханою, 4) спрямованість  на  гру посідає останнє четверте місце, що свідчить про слабку схильність до флірту. Перше місце серед мотивів-рівнів посідає пізнання, тобто допитливість у коханні, яка згідно з мотивами-формами реалізується перш за все в оспівуванні кохання й платонічних мріях про нього.

Стосовно бажаних форм реалізації кохання (в інтимній сфері), то тут на перше місце виходить спрямованість на сприйняття краси коханої людини у всіх її проявах, платонічне кохання залишається на другому місці, а мовленнєве оспівування кохання з першого переходить на третє місце, перед, знов останнім – четвертим, тілесно-плотським.

Можливо, така структура мотивації кохання виявиться типовою для української дівчини студентського віку, що приїхала до великого міста з сільської місцевості.

Володимир Моргун,
професор кафедри психології 
Полтавського національного університету ім.В.Г.Короленка,
кандидат психологічних наук,
м.Полтава

 

Хотите первыми узнавать о полезных и интересных статьях на сайте?





или получать уведомления на электронную почту?

Бібліографія

1. Блонский П.П. Очерки детской сексуальности // Его же: Избранные педагогические и психологические сочинения. – Т. І. – М.: Педагогика, 1979. – С. 202-276.

  1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Критериально-ориентированные тесты // Их же: Словарь-справочник по психологической диагностике. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 145-146.

3. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 176 с.

4.  Головкін М. (Протоієрей). Телегонія – наука про невинність // Православна церква, педагогіка, наука про проблему генетичних інверсій / За ред. О.П. Павленко. – К.: ВППТ, 2006. – С. 22-24.

5. Киричек В.В., Моргун В.Ф. Мотивация любви в ранней юности, молодости и зрелости // Социально-психологические и медицинские аспекти брака и семьи / Под ред. И.М. Аптера и др. – Харьков, 1987. – С. 115-117.

6. Ковалёв С.В. Психология семейных отношений. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

7. Кришталь В.В., Агишева Н.К. Психодиагностика и психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии супружеской пары. Учебное пособие. – М., 1985. – 138 с.

8. Максименко С.Д. Личность начинается с любви // Максименко С.Д. Генезис существования личности. – К.: ООО «КММ», 2006. – С. 69-86.

9. Маноха І.П. Психологія потаємного “Я”. – К.: Поліграфкнига, 2001. – 448 с.

10. Моргун В.Ф. К проблеме психологических критериев любви // Семья и личность / Под ред. А.А.Бодалёва. – М., 1981. – С. 165-166.

11. Моргун В.Ф. Сравнительный анализ мотивации любви студентов и их иллюзий относительно противоположного пола // Формирование нравственной и эстетической культури учащейся молодежи в условиях становления социализма / Под ред. И.А.Зязюна. – Полтава, 1990. – С. 143-145.

12. Моргун В.Ф. Концепція багатовимірного розвитку особистості та її застосування // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 2. – С. 27-40.

13. Моргун В.Ф. Крос-культурне дослідження мотивації кохання американських, радянських та українських учителів // Ментальність, духовність, саморозвиток особистості / За ред. О.В.Киричука та ін. – Част. ІІ. – Київ-Луцьк, 1994. – С. 250-254.

14. Моргун В.Ф. Методика дослідження мотивації кохання. Факсимільне видання. – Полтава, 2002. – 16 с.

15. Моргун В.Ф.  «Багатовимірний  опитувальник  мотивації  кохання» як  критеріально-орієнтована  методика психодіагностики // Сучасна сім’я, освіта, медицина, психологія, психотерапія: можливості співпраці. Мат-ли наук.-практичної конф. з міжнарод. участю (Полтава, 22-24 вересня 2006 р.) / За ред. К.В. Седих. – Полтава, 2006. – С. 37-43.

16. Моргун В.Ф.  «Багатовимірний  опитувальник  мотивації  кохання» як  критеріально-орієнтована  методика психодіагностики // Наукові студії із соціальної та політичної психології. Зб. статей / За ред. С.Д. Максименка, М.М. Слюсаревського. – Вип. 16. – К., 2007. – С. 268-277.

17. Моргун В.Ф. Психодіагностичне дослідження мотивації кохання // Постметодика. – 2007. – № 1. – С. 50-56.

18. Моргун В.Ф., Ткачёва Н.Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. – М.: МГУ, 1981.– 84 с.

19. Моргун В.Ф., Юдашина Н.Ю. После медового месяца // А счастье так возможно... / Составитель  Е.Р. Мушкина. –  М.: Известия, 1990. –           С. 176-181.

20. Рибалка В.В. Моністична теорія багатовимірного розвитку особистості у працях В.Ф. Моргуна // Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навч. посібник / В.В. Рибалка. – Одеса: Букаєв В.В., 2009. – С.352-370.